Як Полтава відзначила 72-гу річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (фото)
Сьогодні Полтава відсвяткувала 72-гу річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
9-го травня у Полтаві, біля Меморіалу Солдатської Слави, пройшло урочисте покладання квітів з нагоди Дня Перемоги. Сьогодні відзначається 72-га річниця Перемоги над нацизмом та вшанування пам’яті полеглих на тій страшній війні.
Люди, які прийшли вшанувати пам’ять ветеранів, о 9 ранку зібралися у колону на проїжджій частині на вулиці Європейської і пішли до Меморіалу Солдатської Слави. За оцінками поліції, у ході взяли участь близько 5 тисяч містян і гостей Полтави.
День Перемоги у пострадянських країнах є сімейним святом, тому вшанувати учасників війни прийшли люди різних поколінь — від дітей до літніх людей. Справжніх ветеранів війни з бойовими нагородами залишилися одиниці. Більшість присутніх військових на грудях мали ювілейні медалі.
Особливістю параду цього року було те, що сотні людей прийшли з портретами загиблих прадідів, дідів, батьків. Раніше мер міста закликав приходити із портретами свого солдата. Було багато школярів з портретами. Як виявилося історію своїх предків вони знають.
Можна відзначити, що цього року після покладання квітів не було традиційного виступу чиновників, представників ветеранських і студентських організацій тощо.
Вітаємо ветеранів з днем Перемоги і бажаємо їм прийти на святковий парад ще не один раз. Схиляємо голови в скорботі за тими, хто залишився на полях бою в страшній війні.
На вулиці Європейській формується колона, яка буде йти до Меморіалу Солдатської Слави. Люди взяли із собою квіти, які покладуть до підніжжя меморіалу.
Серед квітів найчастіше зустрічається бузок, гвоздика і тюльпани.
День Перемоги у пострадянських країнах є сімейним святом. Батьки приходять на урочисте вшанування зі своїми дітьми.
Червоний мак — символ жертв військових конфліктів. В Україні з 2014 року це символ Дня пам’яті і примирення.
Сотні людей прийшли з портретами загиблих прадідів, дідів, батьків.
Колона рухається до Меморіалу Солдатської Слави. За оцінками поліції, у заході взяло участь близько 5 тисяч чоловік.
Поліція слідкує за безпекою.
Попереду йдуть ветерани, учасники бойових дій.
За ветеранами стоять чиновники і священнослужителі.
Мер міста прийшов із портретом Олександра Грущенка. Ветеран-авіатор приходив кожного 1 вересня до школи, де з 1975 року навчався Олександр Мамай. Він проводив із дітьми «Уроки мужності». Цього року перед Великоднем ветеран пішов із життя.
Дві гвоздики — символ скорботи.
Було багато школярів із портретами ветеранів війни. Як виявилося історію своїх предків вони знають.
Покладання квітів до підніжжя меморіалу.
Генерал-майор запасу Борис Лутін. Один з тих, хто звільнив Полтаву і Полтавщину.
Традиційні постріли у небо під час виконання державного гімну.
Жінка прийшла із портретом свого батька — Безсмертного Василя Юхимовича.
Він отримав Орден Вітчизняної війни.
Військові віддають шану загиблим ветеранам.
Деякі батьки вирішили одягти своїх дітей у елементи військової форми Радянської армії.
Люди стоять в черзі, щоб покласти квіти перед пам’ятником солдату.
Жінка розповіла про свого діда. Він воював у Другій світовій війні, загинув у Росії у 1942 році. Похований у братській могилі. Поряд фото його дружини, яка також воювала.
Родина розповіла про свого діда Романа Федоренка. Він пішов на війну із самого початку і не повернувся додому.
Батько розповідає донці, що її прадідусь так само воював на війні, як і цей дядько, боєць батальйону «Донбас».
Солдат Української армії вітає солдата Радянської армії з перемогою.
Учасники ходи фотографуються навпроти меморіалу.
З колишніми військовими.
Хоча на Георгіївську стрічку реагують неоднозначно, цей чоловік все одно вирішив її надіти.
Багато присутніх були з медалями на грудях, але дійсно учасників бойових дій одиниці. У цього ветерана бачимо медаль за «Бойові заслуги», та медаль за «Перемогу» (оранжево-чорна стрічка). Ці відзнаки свідчать, що він дійсно брав участь у війні.
Також у нього є Орден Вітчизняної війни.
Ветерани з бойовими відзнаками, які брали участь у Другій світовій війні.
Ветеран війни, дідусь Григорій, пішов на війну у 1945 році. Проходив службу на флоті. Зараз рідко згадує ті роки, але 9-го Травня приходить покласти квіти і вшанувати своїх товаришів.
Вітаємо ветеранів з Днем Перемоги і бажаємо їм прийти ще не один раз на святковий парад. Схиляємо голови в скорботі за тими, хто залишився на полях бою в страшній війні.
, «Полтавщина»