Відома журналістка Ольга Герасим’юк очолила Полтавське земляцтво

Зокрема, Герасим’юк пише:

« Новина така: мені запропонували —і я прийняла це – стати головою Полтавського земляцтва.

Земляцтво полтавців – це міжнародна громадська організація, що об»єднує вихідців з Полтавщини та їхніх нащадків. Вона позапартійна. Туди входять успішні, сильні люди, що мають за мету – вкладати в Полтавщину, повернути їй її унікальне лице, її цивілізаційний справжний зміст.

Тобто – зняти з неї гіпсові совєцькі культурні нашарування в вигляді галушки, а вернути їй її сенс , що звучить у світового калібру іменах, якихтреба повернути додому.
Сто років тому за Полтаву взялися й почали з неї збивати всю позолоту. І дуже багато вдалося. Але сто років – це багато для одного життя, та лише мить – для історії. І ті, в чиїх генах не відбулося мутації, сьогодні
об»єднуються.
Це клуб особливий: меценати, успішні й незалежні люди, підприємці, яким важливо вкласти в свою Семенівку, Крячківку, Миргород, Пирятин, Лубни, Решетилівку просто, щоби вони були прекрасними – і можна було сидіти потім на хмарці й любуватися. Іншої мети немає
».

Інформувати про свою діяльність Ольга Герасим’юк обіцяє багато:

« Писати буду потім багато. Поки – повідомляю.
А на фото – Голова асоціації меценатів України, професор, підприємець і Почесний голова земляцтва Володимир Загорій, голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький, генеральна директорка земляцтва Марина Бурмака, директорка Національної капели бандуристів імені Г. Майбороди Раїса Чорногуз ( завтра у них в театрі Лесі Українки геніальний концерт до 100-річчя, бо створені вони за гетьмана Скоропадського – всім треба це бачити). Наталя Сумська, заслужена артистка України була теж – але вона погнала на знімальний майданчик, бо саме грає в новому серіалі, який знімає Стар-медіа. Був Василь Шакун, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України (2017). Професор кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ – але з кадру поїхав слухати дисертанта. Ну і я.

Хотіла написати – поки все. Але воно не відбиває пирятинського настрою. Напишу – ну, все знову починається! Навіть не здумайте перемикатися! І всі, хто серед вище перелічених суб»єктів цивілізації – меценатів, успішних і незалежних, сильних – прошу негайно переглянути свої родословні, витрусити звідти на поверхню полтавських бабусь, дідів, батьків, і – думати, як можна прислужитися цій планеті Полтавщина, щоби десь на її глобусі скромно вписалося ваше родинне ім»я. Це була приказка.»