Спокута війною
Хвиля за хвилею, в Україні триває мобілізація. Начебто набирають «окремих спеціалістів» які в даний час потрібні у зоні АТО. Але ж звісно це брехня, і повістки приходять усім без розбору. Не зважаючи на те, що офіційно війни у нас немає. І ворога немає, є «терористи». І чомусь боротися з цими «терористами» змушені не спеціальні підрозділи МВС, а звичайні призовники. Молоді хлопці, одразу після навчального центру.
Серед них не всі мають бажання іти на фронт, якого не існує, щоб не дай Боже загинути не зрозуміло за що.
ГО «Громадське об’єднання Полтава» та ГО «Народний фронт Полтавщини» вважають, що в першу чергу треба мобілізувати усіх тих, хто дійсно цього хоче і може служити Україні. На таких людях треба будувати обороноспроможність країни. І повірте, їх точно вистачить!
Але не всі патріоти мають змогу захищати свою Батьківщину. Наприклад, у листопаді 2014, на адресу міністерства юстиції надійшла величезна кількість листів та запитів від людей, що відбувають покарання за нетяжкі злочини у виправних закладах. Вони хотіли одного – боронити Україну. Вони просили відправити їх до зони АТО на будь яких умовах, але відповіді не було. Наші організації вирішили допомогти скорішому вирішенню цього питання, і 17 лютого направили декілька листів із проханням розглянути можливість добровільної мобілізації засуджених за нетяжкі злочини до Пенітенціарної служби України та Ради Національної безпеки і оборони.
Чекаємо на офіційну відповідь, та сподіваємося, що буде прийняте правильне рішення. Що сотні, якщо не тисячі, Українських патріотів матимуть змогу виконати свій обов’язок, та спокутувати свою провину.
І хотілося б завершити цю новину словами Блаженнійшого Святослава, Отця і Глави УГКЦ: «Християнин ніколи не має права бути ініціатором убивства, бо воно завжди є злом. Але, зокрема в час військового протистояння, християнин має обов’язок боронити свою землю і свій народ у спосіб і засобами, пропорційними до нападу.»