Сьогодні у світі вшановують Миколу Леонтовича, автора «Щедрика»

Виконання твору принесло великий успіх композитору. Ім’я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. За висловом Кирила Стеценка, « Він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку. Його техніка настільки «ажурна», ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням. Леонтович бере невеличку річ … і так вичеканить, що просто диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб.

– Потім «Щедрик» здійснив мандрівку аж за океан. 5 жовтня 1922 року він був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до США приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський,який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів. Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» . І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво. Ось так маленьке українське диво розійшлося по всіх континентах” – розповідає культуролог Ольга Митюшина