04. ДІЇ ПРИ ЗАХОПЛЕННІ ЗАРУЧНИКІВ

Серія освітніх лекцій продовжується дописом на тему, сюжети про яку ми раніше бачили по ТБ чи у кіно і не уявляли, о таке може трапитись у повсякденному житті – що робити, коли тебе намагаються захопити чи захопили в заручники.

Наприкінці ХХІ століття особливого значення серед надзвичайних ситуацій набула проблема тероризму. Він став багатоликим за своїм характером і здійснюється як екстремістськими організаціями, так і злочинцями-одинаками. Найбільшу загрозу становить міжнародний тероризм, стрімке зростання якого призвело до загибелі багатьох тисяч людей.
Терор, тероризм – ці слова все частіше ми чуємо по радіо і з екранів телевізорів, читаємо на сторінках газет і журналів. Потужні вибухи, навмисні підпали, захоплення заручників, тощо – все це є проявами терору (лат. Terror – страх, жах) – політики залякування, оскільки здійснюються замахи на життя й здоров’я людей, зростає масштаб терористичних актів, для яких характерні великі людські жертви, посилюється жорстокість дій терористів. Внаслідок цього у звичайних громадян виникає острах їздити в метро, тролейбусах, потягах, літати літаками, відвідувати культурні та спортивні видовища, просто виходити на вулицю.

Ознаки терору:

  • насильство як інструмент досягнення визначених цілей;
  • засіб примушування до прийняття рішення;
  • досягнення результату за рахунок дій залякування осіб.

Супроводжується терор нагнітанням стану напруженості, примусом когось до чогось.

Види терористичних актів:

  • Убивства ( із застосуванням холодної і вогнепальної зброї, отрути).
  • Вибухи (у дворі, в приміщенні, в транспорті, на стадіоні, інших місцях масового скупчення людей).
  • Захоплення транспортних засобів з пасажирами (літаків, автобусів, автомобілів).
  • Захоплення заручників (викрадання людей).
  • Підпали, погрози по телефону.
  • Отруєння води, продуктів харчування.
  • Акції з використанням зброї масового ураження.

Що робити, якщо ви стали заручником?

Досвід свідчить, що заручники більш всього страждають не від фізичного насильства, а від найсильнішого психологічного шоку.
Тому, по-перше, переборіть паніку. Незважаючи на жах, що відчуває кожен, опинившись в руках терористів, необхідно оволодіти собою і нейтралізувати будь-які витівки своїх товаришів по нещастю.
Необхідно усвідомити, що терористи самі знаходяться в стані граничного збудження і напруги. Вони поводяться вкрай жорстоко і агресивно, а паніку серед заручників розцінюють як непокору і вихід ситуації з-під контролю. Справа відразу може набути трагічного повороту. А після першої ж пролитої крові для терористів стає дуже сумнівною згода влади виконати їхні вимоги.
Тим самим нервові особи не тільки ризикують самі, але й ставлять під загрозу безпеку інших заручників.

Хто вас захопив?

На захоплення йдуть, як правило, три основні категорії:

  • професійні кримінальні злочинці (з ними легше домовитися, для них заручник – гроші і квиток на волю);
  • психопати (небезпечні через непередбачуваність їхніх вчинків);
  • організовані терористичні угрупування (найбільш небезпечні, часто готові йти на смерть).

Реальна небезпека зростає, якщо заручників захопила мафіозна структура, і ще більше – якщо мова йде про політичних чи релігійних фанатиків. Або коли серед терористів виявляться жінки, оскільки вони більш затяті і не так легко здаються як чоловіки.

Хто ризикує найбільше?

Найбільше небезпека загрожує дітям (і дорослим, якщо вони намагаються перешкодити терористам). Малолітні заручники завдають злочинцям багато клопоту. Однак, експерти вважають не зовсім вірним категоричне твердження, начебто терористи абсолютно нерозбірливі в засобах, позбавлені всіляких моральних принципів і готові на все. І зовсім не божевільні очолюють більшість відомих терористичних організацій.
Це не стосується націоналістичних угрупувань, для яких боротьба за національні ідеї нібито сама-собою надає ліцензію на вбивство.
Усе залежить від того, наскільки ви зумієте встановити психологічний контакт з терористами.
Чим більший термін з моменту оголошення ультиматуму, тим менша ймовірність загибелі заручників, тому що з часом у терористів часто виникають розбіжності з приводу подальших дій.
Змушено вдаючись до переговорів і повторних контактів з владою, терористи тим самим дають усе більше інформації спецслужбам, які намагаються з’ясувати ступінь рішучості противника.
Розумний уряд завжди намагатиметься уникнути жертв серед заручників і спробує переконати терористів змінити вимоги, не розвіюючи, проте, у злочинців почуття впевненості в успіхові. Влада, що прагне уникнути людських жертв, ніколи не стане відкидати ультиматум чи відмовчуватись.
Заручники можуть самі сприяти своєму звільненню, знайшовши спосіб: за допомогою зовні безтурботної балаканини, передати важливу інформацію на волю – про чисельність терористів, їхнє озброєння, час їжі і сну, де знаходиться вибуховий пристрій та ін.
На Заході з його багатим досвідом боротьби з тероризмом засвоїли один урок: ні за яких обставин не піддаватися на шантаж. Це викличе ланцюг нових замахів із ще більшими жертвами.

Деякі поради для заручників:

  • відірвіться від неприємних думок, проаналізуйте ситуацію, подумайте, як знайти вихід із становища;
  • уважно обстежте місце, де ви знаходитесь, визначте укриття, за якими можна сховатись під час перестрілки, придивіться до людей, що вас захопили, оцініть їх психологічний стан, озброєння;
  • постарайтеся зрозуміти наміри терористів, щоб оцінити можливості чинити їм опір. Спробуйте вияснити, налаштовані вони рішуче чи можливий діалог;
  • намагайтесь по можливості ввійти з ними в контакт, розпочати розмову, дайте зрозуміти, що ви співчуваєте;
  • поводьтеся природно, навіть по-дружньому ( по-перше, заспокоїтесь самі і заспокоїте терористів; по-друге, психологічно їм буде важче застрелити вас як заручника);
  • якщо надії на контакт, на вашу думку, немає, намагайтеся не виділятись в групі заручників;
  • не реагуйте на провокаційну чи зухвалу поведінку;
  • не вдавайтесь до дій, що можуть привернути увагу загарбників;
  • продовжуйте спокійно сидіти, не задаючи питань і не дивлячись в очі терористам, бажано підкоритися беззастережно;
  • перш ніж пересунутися чи відкрити сумочку, запитуйте дозволу;
  • уникайте необдуманих дій, тому що в разі невдачі можна поставити під загрозу власну безпеку і безпеку інших заручників;
  • постарайтеся визначити можливих помічників серед заручників;
  • організуйте почергове постійне спостереження за діями терористів;
  • постарайтеся визначити точне число терористів;
  • розгляньте варіанти втечі через аварійні виходи;
  • намагайтеся зайняти себе: читати, писати, грати чи розмовляти із сусідами;
  • сховайте документи і матеріали, що можуть вас скомпрометувати;
  • віддайте особисті речі, яких вимагають терористи;
  • тримайте під рукою фотокартку родини, дітей, іноді це може зворушити злочинців;
  • не вживайте алкоголь;
  • при стрілянині лягайте на підлогу або сховайтесь за сидінням, але нікуди не біжіть; у подібній ситуації місця біля вікна служать кращою схованкою, ніж місця в проході;
  • іноді трапляється нагода врятуватися, знаходячись на місцях біля виходів;
  • якщо вдається симулювати симптоми хвороби, з’являється можливість звільнитися в результаті переговорів;
  • часто в ході переговорів терористи звільняють жінок, дітей, літніх і хворих людей. Якщо ви потрапили до цього числа, то повинні прикласти максимум зусиль, щоб допомогти звільнити заручників, що залишилися.

Тому, перш за все, повідомте групі по боротьбі з тероризмом як можна більше інформації:

  • число терористів;
  • в якій частині приміщення вони знаходяться;
  • їх озброєння;
  • кількість заручників;
  • де вони знаходяться;
  • моральний і фізичний стан терористів;
  • особливості поведінки терористів (агресія, дія наркотиків, алкоголю);
  • хто ватажок групи.

Під час дій групи захвату не можна бігти, падати в обійми визволителям або стояти в той час, коли прозвучала команди „ Всім лягти на підлогу!”.
Не вибігайте з приміщення (літака, автобуса), поки не прозвучить наказ, не метушіться. При звільненні виходьте як можна швидше, не гайте час на пошуки речей, приміщення може бути замінованим і зірватись.
Захоплення може продовжуватись декілька днів, протягом яких може покращитись ставлення терористів до заручників, тому не втрачайте віри в благополучний результат.

Пам’ятайте!
Ваше життя – у Ваших руках.
Дотримуючись цих порад, Ви зможете зменшити долю ризику.

Ознайомитись з методичними матеріалами та скачати методичку можна за посиланням 04 ДІЇ ПРИ ЗАХОПЛЕННІ ЗАРУЧНИКІВ