У Полтаві презентували доповнену реальність у музеї Короленка

У музеї Короленка презентували доповнену реальність: переглянути і сфотографуватися із віртуальними моделями родини письменника можна у трьох локаціях

10 листопада у Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка презентували технологію «Доповнена реальність в музейному просторі». Проект реалізувала команда з чотирьох розробників, яким замовили розробку через львівський ФОП Світлани Попової — за 180 тис. грн.

Нагадаємо, відповідний договір Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міськради підписав 12 серпня. Результатом роботи команди став додаток з AR-технологією. Завантажити його можна за QR-кодом біля каси музею. Поки що розробка доступна тільки в App Store (для приладів на системі iOS), але, за словами одного з розробників Володимира Колбаси, за тиждень її можна буде завантажити і на Play Market (для Android-систем). Наразі додаток проходить перевірку.

Після завантаження додатку треба навести камеру на один з трьох маркерів, що розташовані у різних кімнатах меморіального музею. В залежності від цього, користувачам буде доступно для перегляду три сцени взаємодії:

  • «Вітальня» — родина Короленка спілкується на суспільно-громадські теми;
  • «Їдальня» — покоївка приносить страви і ставить їх на стіл, сервірований старовинним посудом та проганяє муху;
  • «Робочий кабінет» — Короленко ремонтує взуття і спілкується з відвідувачами.

Гостям також доступна додаткова опція — фото з віртуальними моделями Володимира Короленка і членами його родини.

Володимир Колбаса також зазначив, що обов’язковою умовою для використання розробки власним приладом є наявність у гаджеті функції Lidar, яка дозволяє розпізнавати глибину. Якщо смартфон відвідувача або планшет не підтримує таку функцію, він може скористатися планшетом музею, який придбали в рамках договору з розробниками.

Як зазначають у Департаменті культури, технологія «Доповненої реальності» надає можливість вийти за рамки стаціонарного стану реального музейного простору, призводить до виникнення особливого комунікаційного середовища між музейним предметом і відвідувачем, значно посилюючи емоційну складову взаємодії.

— Ми думали, зокрема, про дітей як цільову аудиторію. Якщо перша сцена досить серйозна, вона розказує про роки революції і громадянської війни, яка була 100 років тому, то тут є і сцена з покоївкою. До неї прилітає муха, вона її ганяє. Ми хотіли, щоби, можливо, діти з чогось посміялися, — зазначив розробник Володимир Колбаса.

У міськраді додають, що це вже 4-й подібний проект, реалізований в музейних просторах Полтави. Так, у 2018 році у художньому музеї ім. М. Ярошенка «оживили» картину ХІХ століття Костянтина Маковського «Діти, що біжать від грози». У 2019 році у літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного створили AR «У колі друзів: перший «з’їзд» української інтелігенції 1903 року». У 2020-му в музеї історії Полтавської битви запустили доповнену реальність «Штурм редутів». Дві останні розробки виконав Олег Голота — за 350 тис. грн.

Розробники додатку для музею Короленка поки не отримали виплат за свою роботу. За умовами договору, оплата має надійти упродовж 10 робочих днів.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»