Якщо віддаєш дітям всю любов серця, то вона повертається сторицею

Полтавська загальноосвітня школа-інтернат для глухих дітей — фактично єдиний заклад, який приймає на навчання дітей з вадами слуху з усієї області. Його педагоги здійснюють супровід своїх вихованців від дитячого садочку і до повноліття, учать їх орієнтуватися у сучасному суспільстві, де сприймання інформації на слух є не перевагою, а життєвою необхідністю.

Нині школа-інтернат пишається не лише досягненнями своїх випускників, а й має необхідну матеріальну базу, спеціалістів вузького профілю, а головне — бажання допомагати. Не забуває про вихованців закладу і депутатський корпус Полтавської обласної ради. Два роки тому за сприяння депутата обласної ради Тетяни Микуці в інтернаті встановили мультимедійне обладнання у трьох класах, лінгафонний кабінет, а торік у їдальню купили пароконвектомат.

«Ми заклад для діток з порушеннями слуху та тяжкими порушеннями мовлення — говорить в. о. директора інтернату Олена Яковенко. — Всього в нас 92 дитини. Учнів набираємо з шестирічного віку і навчання триває до досягнення ними 18 років. Класи компактні. У кожному — до 12 дітей з порушенням мовлення та до 8 учнів з порушеннями слуху. Після закінчення школи випускники отримують атестат про повну середню освіту державного зразка і можуть продовжити навчання, якщо цього захочуть. Навіть у вишах. Наші випускники звільнені від складання ЗНО, але можуть його складати, якщо планують вступати до закладів вищої освіти. Зазвичай діти хочуть потрапити до київських вишів».

Завдання спецшколи — дати можливість особливим діткам гармонійно розвиватися та підготувати їх до подальшої співпраці з чуючими людьми. Головна увага в процесі навчання приділяється формуванню і розвитку мови. Всі класи школи забезпечені звукопідсилювальною апаратурою СРТ-10 та новими безпровідними FM-системами. В індивідуальній роботі з розвитку слухо-зоро-тактильного відчуття та формування вимови активно використовуються комп’ютерні програми «Видима мова» та «Світ звуків». Значна увага приділяється розвитку залишків слухової функції та формуванню мови глухих дітей. Ці завдання покладені на сурдопедагогів.

«Особливість таких дітей у тому, що якщо вони погано чують, то їм потрібно більше наочності — доповнює Олена Яковенко. — В них краще розвивається зорове сприймання інформації. Раніше до купівлі лінгафонного кабінету з мультимедійним обладнанням всі матеріали для наочної демонстрації учням вчителі виготовляли своїми руками. Дуже потрібним і корисними стало мультимедійне обладнання зі смартдошками, які допомогла нам встановити у трьох початкових класах Тетяна Володимирівна. Воно дозволяє вчителям готуватися вдома до уроків швидше і ефективніше, не витрачаючи зайвий час на виготовлення ілюстративного матеріалу. А самі діти, які вже давно звикли до побутових гаджетів, з задоволенням користуються «розумною» дошкою. Граючись, учні краще опановують освітню програму».

У дітей з особливими потребами зажди є чому повчитися. В першу чергу стійкості у боротьбі з недугою, доброті та вмінню долати труднощі не черствіючи душею — вважає Тетяна Микуця. Вісім років тому вона прийшла у цей навчальний заклад керівницею гуртка. За цей час встигла опанувати жестову мову, полюбити вихованців інтернату всім серцем та перейнялася їх проблемами. Депутатську роботу завжди поєднувала з педагогічною. Також вона заступник директора з виховної роботи в Полтавському обласному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді.

«Завжди дивувалася тому натхненню, з яким організували навчальний процес педагоги школи. І діти відповідають їм взаємністю. Це важко не помітити. Як важко і не помітити прагнення викладачів перейняти всі найсучасніші методики викладання, залучити собі в допомогу передову техніку. Тому і виникла ідея купити сучасне мультимедійне обладнання за кошти обласного бюджету та Фонду розвитку територій області. Ніби крила виростають за плечима тоді, коли спочатку з дитиною спілкуєшся жестовою мовою, а через кілька років вона вже може тебе чути. Якщо віддаєш дітям всю любов серця, то вона повертається сторицею» — говорить Тетяна Микуця.

Важливою складовою освітнього процесу у навчальному закладі є морально-патріотичне виховання підростаючого покоління. Тут працюють гуртки і секції різноманітного спрямування, діти розвиваються та соціалізуються через спорт, прикладну та творчу діяльність. Учасники гуртка художньої самодіяльності та гуртка жестової пісні неодноразово ставали переможцями обласного та регіонального конкурсів «Повір у себе»

В інтернаті перейняли ще один європейський досвід. Цього разу — кулінарний. Завдяки купівлі пароконвектомату, який поєднує в собі функції пароварки і конвекційної печі, діти споживають виключного здорову їжу.

«Харчування у закладі п’ятиразове. Пароконвектомат дозволяє годувати учнів корисною їжею після парової обробки — додає Олена Яковенко. — Нове кухонне обладнання займає менше місця, в ньому одночасно можна готувати кілька різних страв, а їжа завжди свіжа. Це полегшує роботу кухарям, а всі страви готуються згідно з суворими стандартами харчування дітей».

Допомагаючи організувати корисне дозвілля, а, можливо, і здійснити чиюсь мрію, Тетяна Микуця спільно з ФК «Ворска» в особі віце-президента Олега Лисака надали спонсорську допомогу, подарувавши 10 футбольних м’ячів.

Подібна допомога школі — не лише окремі матеріальні цінності. Це радісні усмішки на обличчях учнів, надія на краще життя, — переконана очільниця закладу. Тому від імені колективу інтернату та батьків дітей вона висловила подяку депутату обласної ради Тетяні Микуці за опіку над вихованцями , розуміння їх проблем, адже не тільки компетентні педагоги, а й сучасне обладнання створюють сприятливі умови для якісних змін в освіті.

Ніна КИШУН