У Полтавському театрі імені Миколи Гоголя прем`єра – на сцені «Украдене щастя»

Новий сезон «гоголівці» традиційно починають з прем’єри. То ж і нинішній, 85й, не став винятком – на сцені розгорнулися події з відомого твору Івана Франка « Украдене щастя».

Перша постановка драми «Украдене щастя» датована 1893 роком. Її здійснили на сцені театру товариства «Руська бесіда». Одну з головних ролей виконував батько Олеся Курбаса. Відтоді вона йшла на різних сценах тисячі разів, її неодноразово екранізували та «модернізували», переносячи любовну історію Анни та Михайла у сучасність. Незмінним лишається одне – «Украдене щастя» продовжує хвилювати публіку. Тому оминути п’єсу увагою не могли і в нашому театрі. Постановку здійснив режисер Владислав Шевченко.

У головних ролях задіяні : Анна Денисенко, Тимофій Зінченко, Геннадій Продайко.

Художник – постановник – Ірина Кліменченко, балетмейстер – Світлана Мельник, Хормейстер – Наталія Зайко, звукорежисер – Ігор Саблін, художник по світлу – Сергій Юхименко.

« Працювати над виставою довелося у не звичайних для нас умовах – почався карантин, і перші читки актор і режисер змушені були робити у режими онлайн конференції. Це був унікальний досвід. Коли запровадили перше послаблення карантину, ми вийшли на репетиції в театр, і здача спектаклю відбувалася без глядачів. А вже останні репетиції пройшли перед початком нового сезону» – розповіла керівник літературно-драматургічної частини Полтавського обласного театру імені М. В. Гоголя Ольга Коваленко .

Режисер дійства Владислав Шевченко каже : працюючи над «Украденим щастям» гоголівці мимоволі повернулися до традицій, які існували в театрах раніше:

« До появи сучасних засобів комунікації у театрах працювали над виставами по півроку. Потім темп життя став динамічнішим, і цей термін скоротився до місяця – двох. «Украдене щастя», практично, теж народжувалося півроку, якщо рахувати від моменту першої читки і до прем’єри. Ми не боялися, що нас будуть порівнювати з тими видатними діячами, які до нас звершували постановку. Адже у нас вона – своя. Завдяки нашим акторам,їхньому баченню, завдяки музиці. У нас вона унікальна, такої немає в жодному спектаклі чи фільмі. В будь – якому випадку вистава відбулася. Ми це одразу зрозуміли по реакції публіки, по цілісній картині, яку отримали після першого показу» – підсумував Владислав Шевченко.