Серію книг «Полтавська Петлюріана» виклали у вільний доступ, – Інститут нацпам’яті

Відтепер кожен охочий може знайти їх і завантажити у рубриці «Книговидання та книгорозповсюдження» (підрубрика «Електронні версії книг») на офіційному сайті нашого Департаменту за посиланням: https://bit.ly/2XuMk3Z

Також з ініціативи Північно-східного відділу УІНП редакція громадського сайту «Симон Петлюра» http://petlura.poltava.ua/ на своєму інформресурсі теж розмістила всі вісім книг. 

«Оцифрування «Полтавської Петлюріани» і розміщення цих книг на державних і громадських ресурсах є гарним прикладом співпраці влади і громадськості з вшанування Симона Петлюри. Частина громадян досі перебуває у полоні пропагандистських штампів, сформованих у часи СРСР. У час новітньої війни з путінською Росією виведення у публічний простір досліджень науковців про перші визвольні змагання є вкрай важливим з точки зору протидії російській агресії. Адже ці сторінки історії демонструють загалу, що навіть через понад сто років сутність російського імперіалізму не змінюється. Тоді це була як «червона», так і «біла» Росія, нині – путінська», – підсумував Олег Пустовгар.

Довідково: Симон Петлюра спочатку вчився у церковнопарафіяльній школі, потім – у Полтавській духовній семінарії. Зі студентських років брав активну участь в українському суспільно-політичному житті. У 1900 р. вступив до Революційної української партії (РУП). 1903-го, рятуючись від переслідувань імперської влади, виїхав на Кубань, де включився в організацію українського руху. Тут його ув’язнили і відправили до Катеринодара (нині – Краснодар). Протягом 1906 – 1917 рр. як редактор та журналіст популяризував українську політичну думку в низці друкованих видань: «Селянин», «Вільна Україна», «Рада», «Україна», «Украинская жизнь». Після формування в червні 1917 року першого уряду УНР очолив військове відомство і всю енергію спрямував на створення українських збройних сил. У травні 1919 р. очолив Директорію УНР. У важких внутрішніх і зовнішніх умовах керував збройною боротьбою проти російських більшовицьких і білогвардійських військ. Робив усе можливе, аби запобігти єврейським погромам. Слово “петлюрівщина» і дотепер нерідко вживається на означення боротьби за національну державність.

Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП