Відомий скрипаль із Полтави Роман Почеп став бійцем ЗСУ і боронить Україну на Ізюмському напрямку

Роман Почеп – український музикант, скрипаль, лідер гурту «Pocheap Beat», який виконує інструментальний рок та симфорок. Засновник і керівник музичної школи «Music Star School». Старший солдат у лавах Збройних Сил України.

Відомий український скрипаль, полтавець Роман Почеп із початку повномасштабної війни захищає Україну зі зброєю в руках. Сьогодні він боронить позиції на передньому краї на Ізюмському напрямку. Нам вдалося зв’язатися із Романом телефоном у період відносної «тиші» та поспілкуватися про війну, музику та бойовий дух наших воїнів.

Романе, розкажіть, як для вас розпочалася повномасштабна війна?

Вранці 24-го лютого прокинувся у Києві від вибухів. Того ж дня був у військкоматі. До цього ніколи не тримав у руках зброю, лише скрипку, все життя навчався тільки музиці. У військкоматі зясували, що  мене зняли із обліку по інвалідності, але оскільки я був добровольцем – мене взяли.

Наскільки складно було професійному музиканту стати військовим?

Звісно, як творча людина, я звик до свободи, а у армії є лише накази командира, які потрібно виконувати. Що ж, стискаєш зуби і виконуєш. Із Києва нас направили в «учебку». Виїжджали зі столиці, до речі, на рейсових міських маршрутках. Нас дорогою кілька разів обстрілювали. Чим – не скажу, тому що тоді ще не розбирався (сміється – Авт.). В «учебці» кілька тижнів нас готували, я навчився трішки стріляти. Потім отримав розподілення у 4-ту танкову бригаду. І ще проходив підготовку вже у ній. Стріляли там із різних гранатометів, опановували усе, чим можна палити ворожу техніку. Можу сказати, що я точно не танкіст (сміється – Авт.), іноді займаємось розвідкою, іноді виконуємо інші задачі. Стріляти частіше доводиться із автомата, ніж із чогось «важчого».

То ви тепер не музикант, а солдат?

Якщо точніше, «старший солдат». Оскільки раніше я не служив, то першим званням було солдат, а 3-го липня отримав підвищення. Тепер я старший солдат. Отримав першу нагороду, яка є для мене дуже цінною. 13-го липня Президент України Володимир Зеленський відзначив мене медаллю «За військову службу Україні». За що саме? В Указі написано так – «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».

Можемо сказати, де саме ви воюєте?

Вже четвертий місяць на Ізюмському напрямку. Звісно, буває складно. Іноді артобстріли тривають і по шість, і по вісім годин. «Криють» усім підряд. Але ми тримаємося. Нещодавно дивилися російські новини, у яких вони рапортували, що розгромили 4-ту танкову бригаду. Ми із хлопцями сміємося: «Ми ж тут, на місці!».

Чи лишається на війні місце музиці?

У періоди затишшя, звичайно, слухаємо із хлопцями патріотичну музику. Деякі побратими вірші пишуть. Я все хочу зробити концерт, але немає інструментів. Хіба у ворога «відіжмемо» (сміється –Авт.). Скрипку не брав до рук із початку повномасштабної війни.

Вже думали про те, чим займетесь після української перемоги?

Повернуся до улюбленої справи. Я за кілька днів до повномасштабної війни відкрив у Києві музичну школу. Звісно, одразу всім не до цього було, але зараз вже діти повертаються і мої викладачі вже проводять заняття. Я ж поки що керую школою з окопу (сміється – Авт.).

У Києві я зараз живу, але Полтава мені завжди буде ріднішою. Там у мене мама, сестра, друзі. Після перемоги обов’язково приїду і виступлю у Полтаві!

Роман Почем зі своїм гуртом виступає у Полтаві на сцені “Villa Крокодила” (відео 2017-го року із YouTube каналу музиканта)

[embedded content]