Відомий письменник розповів правду про провінційність Полтави, алкоголізм своїх персонажів та заробіток на книжках в Україні

14-го вереся Андрій Кокотюха презентував у Полтаві свій новий роман під назвою “Вигнанець і навчена відьма”. Перед презентацією письменник дав ексклюзивне інтерв’ю журналістам 0532.ua.

Про Полтаву – минулу та сучасну – та її провінційність

Де б не жили українці, вони кажуть – у нас місто маленьке, у нас місто тихе, у нас велике село, у нас не відбувається нічого, ми хотіли б більшого! Це було сто років тому, це лишилося зараз! Я вивчав матеріали, відвідуючи музеї, я бачив старі афіші. І побачив, що Полтава була сто років тому одним із центрів українства. І полтавцям, і українців – як тоді, так і тепер – властиво применшувати значення регіону, у якому вони живуть!

Про заробіток письменника

В Україні письменство не те, що не зовсім неприбуткове, а зовсім неприбуткове! Це я кажу як автор 74 книг. Я не живу з виплат за книжки, які я понаписував. Для мене це передусім ідеї, які я реалізовую з надією далі втілити їх в кіно чи серіал. Тому що в Україні прибуткова справа це працювати в кіно і на телебаченні.

Про сучасну книгу в Україні

Минулого року мене віз таксист в Києві на «Книжковий арсенал» і він дуже здивувався, що в Україні іще видають книжки. А таксисти у нас, як правило, це дуже важливі носії інформації.

Мені хотілося б, щоб у кожному місті обласного статусу кожного року проходив подібний книжковий форум. І мені хотілося б, щоб такі форуми проходили і в малих містах. Щоб місцева влада брала на себе такий труд, щоб створювала майданчики для цього. У Полтаві живе кілька сотень тисяч людей, невже не знайдеться кілька десятків тисяч людей, які прийдуть на форумі і знайдуть для себе там книгу?

Про успіх фільму «Червоний»

Автору, який придумує історії, пряма дорога в кіно. Я завжди задоволений як автор будь-якою екранізацією свого твору, тому що я не люблю писати «у стіл», я люблю працювати на результат.

Існує Всесвіт довкола «Зоряних війн», існує Всесвіт довкола фільмів Спілберга про динозаврів, існує Всесвіт Джеймса Бонда. «Червоний» потрапив в Україні в історію, коли Всесвіт є, але він отак висить у всесвіті. Його неможливо поставити на нормальні індустріальні рейки. Довкола «Червоного» Всесвіту не створилося не з нашої провини, тому я задоволений фактом екранізації.

Я чудово розумів, що фільм міг бути кращим. І я абсолютно задоволений тим, що ми отримали п’яте місце в прокаті серед українських фільмів. «Червоний» займає третю позицію по офіційному скачуванню українських фільмів за кордоном. Тому як лунає фільм – я задоволений

Про алкоголізм своїх персонажів

Єдина риса свого характеру, яку я можу передати героям усіх своїх книг – це алкоголізм. Вони усі – чи чоловіки, чи жінки – вживають алкоголь у непомірних кількостях. Коли я розумів, що вони повинні курити цигарки, а я сам не курю, то часто забуваю. Тоді доводиться перечитувати рукописи і «давати» цигарки тим героям, які починали курити і «забирати» у тих, хто ніколи за сюжетом не курив.

Про образи реальних людей в книгах

Я найменше хочу брати риси реальних людей, тому що мені більше подобаються збірні персонажі. Всякий раз, коли я створюю персонажа, я сприймаю його очима кіносценариста.

Якщо дивитися на персонажів роману «Вигнанець і навчена відьма» передусім я розумію, що таких людей в реальному житті не було. Але вони могли би бути, якби на той час про них захотіли зняти кіно.

Мені нецікаво списувати із реальних людей когось, тому що ці люди існували у реальному житті. І я не можу додати до них жодної своєї фантазії.

Про книги із продовженням

Цикл про уродженця Полтавщини Коломійця, який потрапив в УПА, я закінчив на трилогії. Тому що мусолити одну й ту саму тему: він у першій книзі бігає-стріляє, в другій бігає-стріляє, в третій бігає-стріляє! Він вже все, що міг постріляв.

Ми зараз представляємо у Полтаві другу книгу нового ретро-циклу. Тут буде п’ятьох книжок – дві вже побачили світ. Цього разу вирішили не обмежувати одним містом і не обмежуватися серіальними персонажами. Є один персонаж, який переміщається із міста до міста. Спочатку був Київ, тепер Полтава, далі буде Харків, Чернігів і Катеринослав.

[embedded content]

Про читаючі нації

Чому албанці нація непитуща? Тому що за часів комунізму албанцям давали вино раз на рік. І давали вибір: або літр вина, або кілограм мяса. І, звісно, люди брали м’ясо, а не вино, бо їсти хочеться більше, ніж пити. Якщо у людини штучно забирають якийсь продукт, вона перестає його вживати. Але не розуміє, любить вона цей продукт чи ні. В українців штучно забрали книгу…

Не всякий, хто знає букви і вміє складати їх у слова, буде читати.

У нас нація перспективна в плані того, щоб читати. Тому що у нас найбільша кількість письменників на душу населення. Бажання бути письменником стоїть на четвертому місці після бажання керувати державою, тренувати футбольну команду, лікувати людей.

Про загрозу реваншу

Я бачу загрозу реваншу. І ми щойно пояснили причину цього. Тому що виборці, які більшістю голосів голосували за нові обличчя, за Зеленського, за «слуг народу», це люди, в побуті яких не було книжки. Некритично мислять люди, які не читають книжок. Не мною придумано, що ті, хто читає книжки, будуть керувати тими, хто дивиться телевізор.

Небезпека того, що цей реванш таки відбудеться, полягає у тому, що чинна влада, на відміну від влади Януковича, не забивають на культурну складову, а навпаки приділяють їй забагато уваги.

Про мир із Росією і перемогу у війні

На чому більшовики заробили собі бонуси? На тому, що люди справді втомилися від війни. Вони кричали «Ми за мир». І через чотири дні після проголошення радянської влади Ленін і Троцький пішли війною на Українську республіку.

Перемогти в цій війні військовим шляхом зараз ми не можемо. І не може ніхто перемогти ядерну державу військовим шляхом. Але поняття перемоги, його можна описати іраціонально. У війні перемагає лише той, хто налаштований на перемогу. А перемога це не обов’язково зайти на танках на Червону площу у Москві. Перемога – це позиціонувати себе як сильна держава, яка не починала цю війну і хоче закінчити її – на своїх умовах.

Про побажання читачам 0532.ua

Читайте, дивіться, слухайте, любіть українське!